омірної професійної поведінки, підвищують гостроту правової реакції. Завдяки деонтологічному процесові програмується професійна культура, і це є випереджувальним фактором будьякого правового процесу.
  
  Розділ 5
  
  ДЕОНТОАОГІЧНА ПРАВОСВІДОМІСТЬ ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЮРИСТА
  
  5.7. Поняття аеоитопогічиої правосвідомості юриста
  
  Свідомість досліджують різні науки психологія, філософія, соціологія. Певною мірою результати дослідження залежать від стану розвитку цих наук.
  До сучасних здобутків у галузі вивчення свідомості людини можна віднести монографії філософа В. Нестеренка та психолога Р. Нємова, які ґрунтуються на працях австрійського психолога 3. Фройда.
  Поняття «свідомість» ґрунтовно аналізувалося у європейській філософії XVII ст. За триста років воно зазнавало еволюційних змін, що призводило до неоднозначних тлумачень. Проте так чи інакше свідомість пов'язана з мисленням, що характеризує її людську природу. Тобто свідомість є важливою властивістю людської психіки.
  Існує багато визначень свідомості. Зокрема, Р. Нємов вважає, що свідомість це вищий рівень психічного відображення людиною дійсності, її реалізація в узагальнених образах і поняттях [102, с. 568].
  Досить часто поняття «свідомість» ототожнюється з іншими поняттями, насамперед з такими, як «душа», «сумління», «пам'ять», «знання», «досвід», «інтелект», «розум» тощо. Тому важливо розрізняти ці поняття.
  Певною мірою розуміння душі людини пов'язане зі свідомістю, тобто свідомість визначає якість душі. Хоч кожна людина має душу, але свідомість властива не кожній особі (зокрема, втрата свідомості внаслідок нещасних випадків). А душа на противагу свідомості існує постійно. Важливо, що людину характеризують і тілесність, і душа, і дух.
  До свідомості за змістом близьке сумління. Різниця між ними полягає у тому, що сумління конкретно виявляється у практичній діяльності чи

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-375 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>