иств відкритого типу, державні облігації, казначейські зобов’язання та векселі тощо.
  На валютних біржах, яких, до речі, на світових ринках майже немає, за виключенням бірж у постсоціалістичних країнах, торгують значними за обсягами контрактами з іноземною валютою.
  В Україні на 1.01.2000 р. за даними Держкомстату налічувалося 365 бірж, з них п’ять фондових (Міжбанківська валютна також має статус фондової), а решта – товарні, товарносировинні й аграрні. Як бачимо процес створення бірж після фінансової кризи 1998 р. не припинився. Він триває і досі. За період 20002002 рр. кількість бірж зросла на 46 одиниць. Товарні біржі мають право торгувати цінними паперами за умови відкриття фондового відділу та отримання відповідних ліцензій від Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
  За другою ознакою, яка характеризується ступенем участі держави у біржовій торгівлі, біржі поділяють на три види:
  1) публічні (державні),
  2) приватні організації торговців;
  3) змішані.
  Державні біржі засновуються органами державної влади (товарні — Міністерством економіки, фондові — Міністерством фінансів тощо). Такі біржі розповсюджені в Європі, у Франції, Нідерландах, Бельгії. Щодо Франції, то після сумнозвісного краху фінансової системи за часів Джона Ло (1719 р.) Кодексом Наполеона були заборонені приватні біржі. Дані біржі є загальнодоступними для всіх бажаючих укласти біржову угоду. Для цього вони повинні звернутися до службовців біржі. Біржова діяльність регламентується законодавством і знаходиться під контролем держави.
  Приватні біржі засновуються торговцями, які створюють біржову корпорацію, лише вони мають доступ до торгівлі, всі інші повинні укладати угоди через посередництво членів біржі. Якщо перший вид

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-271 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>