його прибуття, тобто страхує підприємницький ризик.
Отже, економічна сутність біржі полягає в наступному:
? ринок замінних цінностей;
? організація;
? реалізація власної вигоди учасниками біржової торгівлі;
? офіційне котирування цін;
? специфічний біржовий товар;
? страхування цінових та курсових ризиків;
? цифровий вираз попиту і пропозиції;
? розміщення товарів у просторі й часі;
? встановлення об’єктивних цін та курсів, в основному майбутніх.
Це цікаво!
Щодо реалізації власної вигоди, влучно писав патріарх біржової справи ХІХго ст. Отто Штілліх, розпочинаючи свою книгу “Біржа та її діяльність”, видану в російському перекладі відомим у СанктПетербурзі видавництвом БрокгаузЕфрон у 1912 р.: “Неподалік від королівського палацу у Берліні, на березі ріки Шпреє, стоять два імпозантних приміщення, які привертають увагу перехожих. Одне із них новозбудований піднесений до неба собор, друге – посивіла від часу, служниця земної пристрасті, наживи – біржа. При безсумнівних відмінностях у цілях, в одному вони подібні між собою: обидва суть храми. В соборі поклоняються християнському Богу, на біржі вищому богу на землі грошам... Як пастори, так і більша частина публіки, яка відвідує у неділю церкву, в будні стоїть набагато ближче до інтересів біржі, ніж самі про це думають”.
Історія показує, що поняття біржі не залишається незмінним, навпаки, впродовж більш як чотирьохсотлітнього періоду еволюційного розвитку змінюється за всіма параметрами, а саме: місце торгівлі, учасники, товар.
Біржова форма торгівлі товарами повністю підійшла для торгівлі цінними паперами, інноваційними фінансовими інструментами і валютою. Впровадження стандартизації розмірів контрактів та уніфікація їх щодо сорту, марки тощо
|