я купці за торговельними справами;
  2) саме зібрання;
  3) час зібрання купців.
  Не будучи економістом і тим більше біржовиком, В.І.Даль зумів коротко і доступно розтлумачити загальноприйняте вживання слова.
  Сьогодні всі ці пояснення терміну зберігаються, хоча й доповнилися новими тлумаченнями. Найважливішим є те, що і професіонали, і аматори визнають три основних значення біржі:
  ? об’єднання комерційних посередників;
  ? місце торгів;
  ? гуртовий ринок.
  Історично початковою формою гуртової торгівлі була караванна, яку пізніше замінила ярмаркова, яку в свою чергу витіснила, хоча й не повністю, біржова. Основна різниця між цими трьома різновидами гуртової торгівлі полягає у їх регулярності. Караванна форма була епізодичною, ярмаркова — періодичною. Біржа ж є стаціонарним торговельним місцем з фіксованими днями та годинами роботи.
  У середні віки, що характеризувались розпадом звичних зв’язків і поділом ринку, з’являються спочатку дрібні, а потім і більші за розміром ярмарки, про скликання яких попередньо повідомляли і точно визначали час і місце їх проведення. Регіональні ярмарки організовували купці, ремісники з допомогою феодальних управителів. “Люди із запорошеними ступнями” — негоціанти, мандрівні комерсанти, що готували умови для концентрації великих партій товарів – були прообразом брокерівприймальників замовлень, чиї контори та фірми сьогодні розташовані в місцях економічної активності у будьякому куточку земної кулі.
  Так виникає поняття організованого ринку – тобто впорядкованого ринку, який характеризується такими ознаками (рис. 1.1):
  ? наявність організації, яка керує ринком;
  ? концентрація попиту і пропозиції в просторі та часі;
  ? наявність правил торгівлі щодо укладання угод і розрахунків

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-271 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>