що біржова торгівля – це нова форма спекуляції. До сьогодні у вітчизняній літературі існує спрощений та однобічно негативний погляд на біржу, особливо ф’ючерсну. Він переноситься на законотворчий процес, що суттєво стримує формування в Україні сучасного біржового механізму.
  Товарна біржа на Заході є продуктом історичної еволюції — від угод з реальним товаром (спотових та строкових (форвардних)) до ф’ючерсних (Ф’ючерсний – означає на певний термін, на певний строк постачати товар). З товарообмінного інституту вона перетворилася на інститут фінансовий.
  Знаний біржовик колишньої Російської імперії А.Васильєв справедливо писав ще наприкінці ХІХго століття: “Саме біржа є продуктом складної економічної та фінансової діяльності країни. Як чутливий гальванометр відображає найслабший струм, так вона відчуває найменші коливання політичного життя”. Цей вислів доречний і для характеристики стану розвитку бірж в Україні, де відсутня політична воля для налагодження ефективного функціонування біржового ринку, який характеризується прозорістю правил торгівлі та конкурентним середовищем.
  Сучасні біржові ринки і принципи біржової торгівлі товарами, цінними паперами та валютою мають історію становлення й розвитку.
  Стародавні Греція та Рим започаткували формалізовану торгівлю з фіксацією часу та місця, центрального ринкового закладу, із загальними товарообмінними операціями та грошовими системами. Вже тоді практикувалося укладання контрактів на поставку товарів в обумовлені строки. В період розквіту Римської імперії торговельні центри під назвою (“fora vendalia” – ринок розпродажу) стають місцями, куди римляни звозили товари з усього завойованого світу. Є свідчення, що приміщення Форуму в Римі будувалося як торговельний

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-271 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>