. було зареєстровано понад 50 бірж. Однією з перших товарних бірж стала Київська універсальна біржа, де було акредитовано понад півтори тисячі брокерських контор, більша половина з яких брала участь у торгах двічі на тиждень.
  Проте більшість бірж не відповідали світовим стандартам і були звичайними ринковими посередниками. Створювалися вони, як правило, з ініціативи підприємств, а також місцевих органів влади як альтернатива централізованій системі забезпечення. Засновники бірж намагалися з максимальною вигодою для себе використати переваги біржової торгівлі, тому всі біржі до виходу Закону "Про товарну біржу" реєструвались як комерційні організації. Використовуючи недосконале законодавство, багато засновників зуміли отримати для своїх бірж вагомі пільги, а для себе необгрунтовані переваги. Деякі засновники обумовлювали в договорі право на фіксовані дивіденди в певному розмірі, право на відкриття великої кількості брокерських контор та ін. Ці численні контори, створені засновниками, не займались біржовими операціями, їх здавали, як правило, в оренду або продавали з хорошим прибутком.
  Основна частка в асортименті більшості бірж припадала не на біржові товари, а на машини, устаткування, товари народного споживання та будівельні матеріали (рис. 3). Частка сільськогосподарської продукції була незначна і становила близько 6% [55].
  У перші роки діяльності торгівля на біржах здійснювалась в основному спотовими контрактами з негайною поставкою проданого товару. Від продавця не вимагалась поставка товару на біржовий склад, тому що таких складів на той час на біржах не існувало. Покупець сам транспортував куплений товар зі складу продавця. З огляду на високий рівень інфляції і фінансові проблеми більшість продавців встановлювала

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-316 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>