|
орговельного процесу.
2.3. Біржова торгівля в Радянській Україні
Впровадження радянською державою нової економічної політики, що базувалась на певних елементах ринкової економіки, природно, сприяло відродженню біржової діяльності в усіх регіонах радянської імперії. Відновили свою діяльність і 11 товарних бірж, що діяли на території нашої країни до жовтневого перевороту 1917 р. Це було зумовлено тим, що державна торгівля була в зародковому стані, а державна промисловість ще не вийшла на ринок. У цій ситуації Рада праці і оборони СРСР, якій пізніше були підпорядковані біржі,
видає постанову "Про біржі", в якій чітко формулюються принципи їх діяльності. Було рекомендовано всім організаціям вступити в члени біржі, відвідувати біржові торги, всі торгові операції здійснювати переважно через біржу і керуватись біржовими цінами. Жодне державне підприємство не мало права реалізувати свою продукцію за цінами, нижчими за біржові.
У цей час на оптових ринках поруч з кооперативними організаціями з'явилися державна торгівля і промисловість. Вони, як правило, і ставали засновниками бірж. Основними товарами біржового обігу були на той час продовольство і фуражне зерно, частка яких досягла 80%. Здійснювалась торгівля також вовною, текстильною сировиною, шкірою та виробами з неї, металопродукцією і паливом.
На біржовому ринку працювали в основному державні структури, що були, як правило, в ролі покупців. Частка приватних учасників була низькою через їх нечисельність, а також небажання показати на біржах обсяги своїх угод. Держава використовувала біржі як систему контролю за державною торгівлею, з цією метою було прийнято постанову про обов'язкову реєстрацію на біржі всіх угод, що їх укладали державні підприємства.
Радянська біржа була
|