ння завантажувальнорозвантажувальних робіт, надання транспортноекспедиторських послуг, охорони, пакування. Артілі підпорядковувалися безпосередньо Біржовому комітету. До їх складу входило не менш ніж 25 членів. На етапі створення кожен член артілі повинен був внести до її статутного фонду не менше 200 рублів.
  Статутний фонд призначався для виплати збитків, що виникали з вини артілі або її членів, його не можна було використовувати з іншою метою. Коли статутний фонд досягав 1000 рублів на кожного члена, внески більше не робилися.
  Вищим органом артілі були збори членів артілі, кожен з яких мав один голос. Рішення приймалися простою більшістю. Для вирішення важливих питань потрібно було 2/3 голосів присутніх. До таких Питань належали:
  • обирання старости, секретаря, кандидатів;
  • збільшення або зменшення чисельності артілі;
  • прийом нових членів;
  • накладення штрафів;
  • зміна статуту та внесення доповнень;
  • ліквідація артілі.
  Прибуток розподілявся поміж членів артілі на загальних зборах артільників.
  Контроль за діяльністю артілі здійснював Київський біржовий комітет. Його розпорядження були обов'язковими для виконання. Біржовий комітет контролював порядок проведення загальних зборів артільників, здійснював ревізії.
  Найважливішим товаром біржових угод, що укладалися на Київській біржі, був, звичайно, цукор. Окрім того, на біржі торгували зерном, спиртом, цінними паперами. На Київську біржу припадало понад 30% цукру, що реалізовувався Російською імперією. Експортувався лише цукор, вироблений на території України.
  Слід зазначити, що в царській Росії були розроблені заходи, які стимулювали виробництво цукру. Так, наприклад, купців, що будували нові заводи, звільняли повністю від сплати акцизів перші

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-316 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>