|
иток біржової торгівлі в Україні.
Якщо Одеська і Миколаївська біржі спеціалізувались передусім на торгівлі хлібом на експорт, то Київська біржа займалася торгівлею цукром, зерном, насінням соняшнику, цінними паперами, векселями.
Київську біржу було засновано в 1865 р. Затверджений статут, окрім загальних правил, надавав Біржовому комітету право призначати та відкривати біржові збори на свій погляд. До компетенції біржового товариства входили обговорення справ, що стосувалися організації та утримання біржі, а також розгляд питань Біржового комітету, встановлення збору за відвідування біржі. Статутом визначався порядок взаємовідносин Біржового комітету з державними закладами та посадовими особами.
Статут давав можливість судити про організацію діяльності біржі. Він складався з чотирьох розділів: "Про біржу та її значення", "Про осіб, що відвідують біржу", "Про біржове товариство", "Про Біржовий комітет, його права та обов'язки". Як свідчить перший розділ, Київська біржа підпорядковувалась Міністерству фінансів, була відкрита щоденно, крім вихідних і святкових днів. Біржу мали право відвідувати особи всіх національностей і здійснювати торгівлю, укладати угоди в межах наданих їм прав; вони повинні були сплачувати щорічно певну плату на утримання біржового будинку та інші господарські потреби. Біржовий рік розпочинався 1 січня.
Як відомо, організовували торги на біржі маклери, чисельність яких регламентувалась Міністерством фінансів. На початку діяльності на біржі працювало 10 маклерів, з часом їх кількість збільшилася до 15. Заслуговує на увагу й організація такої служби на біржі, як артілі.
Біржові артілі функціонували при біржах, митницях, пристанях, залізничних станціях та в інших місцях оптової торгівлі для здійснення
|