удосконалення вантажнорозвантажувальних робіт;
  • захист інтересів миколаївських експортерів на зарубіжних ринках;
  • розробка біржових сертифікатів на зерно та їх упровадження;
  • поліпшення роботи порту і залізниці.
  Завдяки здійсненню комплексу заходів Миколаївський порт, а отже, і Миколаївська біржа зайняли панівне місце в торгівлі зерном у царській Росії. Якщо за перший рік роботи біржі було продано (експортовано) 235 тис. тонн зерна, то в 1911 р. 2,1 млн. тонн.
  1886р.
   1896р.
   1906 р.
   1911 р.
   1914р.
  
  14,7
   69,0
   119,0
   133,4
   54,8
  
  Експорт зерна через Миколаївський комерційний порт, млн. пудів
  Незважаючи на те, що біржа й далі здійснювала торгівлю зерном, друкувала звіти і котировки цін, уже наприкінці липня 1914р. торгове мореплавання і вивезення зерна на експорт припинилися у зв'язку з початком воєнних дій. Згодом і біржа перестала працювати.
  Відродження діяльності Миколаївської біржі припадає на 1923 р. Проте через певні причини вона не зуміла відродити активну діяльність, і через чотири роки її було закрито.
  Лише через 64 роки в Миколаєві було створено Чорноморську товарну біржу агропромислового комплексу, яка продовжує славні традиції Миколаївської хлібної біржі.
  Київська біржа
  З розвитком капіталізму в Росії Київ втратив не тільки історичне значення, а й почав перетворюватися на провінційне місто. Місцеві купці та банкіри звернулися до Київської міської думи з проханням заснувати в місті біржу, що дало б можливість залучити іногородніх купців або їхніх агентів, сприяло розвитку промисловості і встановленню більш стабільних та об'єктивних цін на основні продукти місцевого виробництва в інтересах виробників та покупців. Це й стало основним мотивом організації біржі, що помітно вплинула на

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-316 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>