що півстоліття назад м. Петербург і навіть м. Рига мали більші обсяги зовнішнього товарообороту, то за останні п'ятнадцять років м. Одеса за обсягами цієї торгівлі вийшло на перше місце в Росії".
  Торгівля основними обсягами товарів, що ввозилися і вивозилися через Одеський порт здійснювалась на місцевій біржі, де були постійно взірці товарів, особливо тих, що експортувались, де виробник і покупець могли безпосередньо контактувати.
  Про обсяги роботи біржі свідчить факт, що на ній у цей період здійснювали торгівлю 60 маклерів. За їх роботу встановлювалась така плата:
  • за товарні угоди порівну з покупця і продавця: по піввідсотка з кожного;
  • за перевідними векселями по одній восьмій відсотка з продавця або векселеутримувача;
  • за іншими грошовими та цінними паперами, так само, як і за страхування, по одній восьмій відсотка з позичальника грошей і продавця кредитних зобов'язань, монет, золота, срібла;
  • за оренди будинків, магазинів та ін. один відсоток з кожної із сторін угоди.
  До речі, біржовим маклерам дозволялося знижувати плату за послуги. З ініціативи одеських купців у цей період будується нове
  приміщення біржі (тепер тут філармонія) площею 1300 кв. м з верхнім і нижнім ярусами. Тут розміщувались торговий зал, кімната зразків товарів і виробів, приміщення для Арбітражної комісії, зборів купців та ін.
  З інтенсифікацією розвитку портів Чорного моря серйозними конкурентами Одеського порту стають Миколаївський, Херсонський та Новоросійський порти, внаслідок чого значно знизилися обсяги товарообороту не тільки самого порту, а й Одеської біржі.
  Якщо у 1890 1900 рр. щорічно в середньому експортувалось 90 млн. пудів зерна, то в 1913 р. лише 70 млн. пудів. Роль зернового порту, а відтак і біржі перебирає на себе

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-316 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>