вному місці біржового залу і в присутності всіх осіб, зацікавлених у тих чи інших цінних паперах, приступають до встановлення того курсу, при якому вони змогли б покрити максимальну суму попиту і пропозиції.
  Цілком очевидно, що при встановленні курсу необхідно дотримуватися певних правил:
  • біржовий курс встановлюється на рівні, що забезпечує найбільшу кількість угод;
  • заявки "продати за будьяким курсом", "купити за будьяким курсом" здійснюються тільки після першої пропозиції ціни;
  • здійснення заявок, що містять максимальні ціни під час купівлі і мінімальні під час продажу;
  • заявки, у яких зазначаються ціни, що наближаються до максимальних при купівлі і мінімальних при продажу, можуть реалізовуватися частково;
  • заявки, де зазначені ціни нижче бажаного курсу під час купівлі або вище при продажу, не реалізуються.
  Аналізуючи дані реєстрації угод і заявки інвесторів, котирувальна комісія визначає верхній і нижній рівень цін за видами цінних паперів. При цьому вона виключає ціни, непоказові для ринкової кон'юнктури.
  Звичайно в біржових бюлетенях реєструються не всі ціни угод, а лише граничні, які якнайповніше характеризують динаміку цін у процесі біржового дня. Граничні ціни беруться у вертикальному і горизонтальному розтинах: вища і нижча упродовж біржового дня, початкова в перші хвилини і остання ціна наприкінці біржового дня.
  На фондових біржах економічно розвинених країн Заходу торгівля цінними паперами ведеться за допомогою автоматизованих систем, що дає можливість з кількох місць вводити замовлення на купівлю або продаж фондових цінностей. Якщо вони збігаються за ціною, то автоматично здійснюється й інформація про укладення угоди, що надійде на робоче місце, а також висвітлюється на тикері біржовому апараті,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-316 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>