осередньо на біржі, але обслуговують біржовий оборот цінних паперів.
  Пролонгаційна угода являє собою позабіржову термінову угоду. Однією стороною угоди є біржовий спекулянт, що уклав на біржі угоду на термін з метою одержання курсової різниці. Потреба в пролонгаційній угоді виникає в біржового гравця, якщо прогнозована ним зміна курсу не відбулася і ліквідація термінової угоди не принесе прибутку. Проте біржовий спекулянт розраховує, що його прогноз щодо зміни курсу виправдається в найближчому майбутньому, тому йому необхідно продовжити умови угоди, тобто її пролонгувати. Таким чином, пролонгаційна угода укладається біржовим гравцем з метою одержання прибутку наприкінці її терміну від проведених ним біржових спекуляцій за договором термінової угоди, укладеної раніше.
  12.5. Види заявок на здійснення біржових угод
  Сучасний інвестор має можливість давати найрізноманітніші доручення своєму брокеру щодо укладення угод з цінними паперами, що котируються на біржі. Заявки подаються або напередодні, або в процесі біржового торгу.
  Наказ, оформлений у формі заявки, це конкретна інструкція клієнта через брокера, що надходить до місця торгівлі.
  Заявку (замовлення) може оформити будьяка фізична або юридична особа (клієнт), яка уклала договір з брокером про те, щоб представити дане замовлення на біржі. Проте, щоб замовлення було виконане, клієнт повинен надати гарантії оплати куплених цінних паперів. Такими гарантіями є надання брокеру простого векселя на повну суму угоди; перерахування на рахунок брокера суми в розмірі певного відсотка від суми угоди, що є запорукою і може бути використана брокером, якщо клієнт не виконає своїх зобов'язань;
  відкриття брокеру поточного рахунку (з правом розпорядження) на суму, яка становить певний

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-316 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>