договору погоджуються між сторонами (незважаючи на те, що на практиці часто використовуються "типові" договори, зміст яких становить "інтелектуальну власність" брокера). Винятком можуть бути лише положення угоди, передбачені правилами біржової торгівлі на тих біржах, на які виходить представник біржової фірми (контори) для укладання доручених йому клієнтом угод.
  Важливими умовами угоди, на які необхідно звернути особливу увагу при підготовці до її укладення, є форми і розміри брокерської винагороди та відповідальність сторін.
  Брокерська винагорода є ціною послуги брокерської фірми (контори) і відповідно до Закону України "Про підприємство" встановлюється за згодою між сторонами, в тому числі і на основі співвідношення попиту і пропозиції, в конкретному випадку на посередницькі послуги.
  На нинішньому етапі брокерські фірми (контори) стягують плату з клієнтів за надані їм послуги переважно у двох формах:
  • відсоток від суми здійсненої угоди (в середньому 210%, найчастіше 46%);
  • частина різниці між сумою угоди за ціною клієнта і сумою здійсненої угоди за фактичною ціною (часто ця частина винагороди становить 50% від суми "виграшу").
  Конкретний рівень брокерської комісії, як свідчить практика, залежить від багатьох чинників: щільності і конкуренції на ринку брокерських послуг, від досвідченості і конкретних інтересів клієнтів, їх фінансового стану, від конкретної ситуації та інтересів брокера. Рівень брокерської винагороди залежить і від типу угоди. Наприклад, при угоді з умовою (купівля на виручені від продажу запропонованого товару гроші іншого товару на біржі) рівень брокерської комісії може бути вищим, оскільки тут, по суті, наявні дві угоди на продаж і на купівлю.
  В угоді на брокерське обслуговування обумовлено

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-316 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>