півлею і продажем стояла реальна необхідність у товарі або безпосередньо товар, гарантування виконання угод здійснювалося через "ринок принципалів". Він передбачав, що члени біржі, які уклали угоди в біржовій ямі за дорученням клієнтів, виконували зобов'язання за цими контрактами як безпосередні учасники угоди (принципали). Вони несли всю відповідальність за виконання зобов'язань за угодами обох сторін. При такій системі розрахунків клієнти мали перевагу в тому, що не потрібно було вносити власні кошти як фінансову гарантію виконання біржового контракту, що значно знижувало їх затрати на біржову торгівлю.
  Впровадження такого методу розрахунків на сучасному етапі розвитку біржового товарного ринку в Україні могло відіграти позитивну роль, тому що в нас членами біржі, як правило, є великі комерційні структури, що мають достатні фінансові ресурси, а виробники і споживачі продукції обмежені в них. Крім того, завдяки покладенню відповідальності за виконання угод на брокерські контори вдалося підвищити рівень ліквідності угод, вдосконалити і сформувати сучасний вітчизняний біржовий ринок.
  Відігравши позитивну роль у гарантуванні біржових угод та веденні розрахунків, "ринок принципалів" у світовій біржовій торгівлі був витіснений системою розрахункових палат. Це було зумовлено істотною зміною власне біржового ринку, переходом на торгівлю ф'ючерсами, опціонами, збільшенням кількості спекулятивних операцій. На відміну від "ринку принципалів" в основу системи клірингових розрахунків (розрахункових палат) було прокладено систему депозитів, або гарантійних внесків учасників біржових операцій. У біржовій практиці ці депозити називаються маржею.
  Біржовий кліринг це залік взаємних вимог і зобов'язань між учасниками біржової торгівлі,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-316 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>