проти ризику від несприятливих цінових змін на наявному товарному ринку. З цією метою він купує або продає ф'ючерсні контракти і тримає їх доти, доки не буде куплено чи продано наявний товар.
  Наявна ціна грунтується на поточній ціні, за якою буде куплено реально існуючий товар. Ф'ючерсна ціна визначається у процесі переговорів між покупцями і продавцями на товарній біржі, які розраховують на поставку в майбутньому відповідного товару.
  Хеджування допомагає захистити наявну ціну, оскільки в майбутньому наявна і ф'ючерсна ціни будуть збільшуватися або знижуватися разом. Якщо на наявному ринку ціна знижується, ф'ючерсна ціна також знижуватиметься. Коли виробник реально продає зерно на наявному ринку за нижчою ціною і несе певні збитки, він відшкодовує їх у майбутньому таким самим прибутком на операції з ф'ючерсними контрактами, які він раніше продавав за вищу ціну, а тепер купує їх за нижчу ціну.
  Існує два види хеджування продажем і купівлею [46; 58].
  Щоб глибше зрозуміти складність процесу хеджування, що пов'язано з впливом великої кількості факторів, дію і характеристики яких ми вивчатимемо далі, розглянемо на простому прикладі кроки фермера на ф'ючерсному ринку для захисту своїх інтересів. Фермер спеціалізується на вирощуванні пшениці. Припустімо, зараз перше квітня і пшениця лише зеленіє. Фермер очікує, що до кінця липня він може зібрати близько 10 000 бушелів пшениці (приблизно 277,8 т). З певних причин фермер ні з ким не уклав форвардного контракту на її реалізацію. Але він хоче знати, якою буде ціна пшениці на момент збирання врожаю. Щоб визначити цю ціну, необхідно звернутися до ф'ючерсного ринку і подивитись, яка ціна на ньому на той місяць, коли він збере врожай і буде готовий його реалізувати. У нашому прикладі

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-316 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>