и, що й до клієнта клірингової фірми.
  Деякі брокерські фірми ведуть ф'ючерсні рахунки для клієнтів, але самі не є членами ні біржі, ні розрахункової палати. Такі брокерські фірми самі є клієнтами клірингових фірм.
  Оскільки біржі існують незалежно одна від одної, одна фірма може мати різноманітний механізм переказу маржі в операціях з різними біржами.
  Кожний учасник, який купує або продає ф'ючерсні контракти, незалежно від того, здійснює він торгівлю самостійно чи через брокера, має спеціальний рахунок для обліку суми застави.
  Сума грошей, яку клієнт повинен внести брокерській фірмі, коли відкриває свою позицію, називається початковою маржею. При розміщенні замовлення клієнт направляє чек про оплату маржі своєму брокеру або кліринговій фірмі. Це є фінансовою гарантією (необхідною як від покупців, так і від продавців), яка підтверджує, що зобов'язання щодо ф'ючерсного контракту будуть виконані.
  Біржа, на якій відбувається операція, встановлює мінімальний рівень маржі у вигляді фіксованої суми на кожний контракт, що залежить від рівня і стабільності цін та інших чинників. Початкова маржа, яка встановлюється у вартісному вираженні, звичайно становить 210% вартості ф'ючерсного контракту. Вимоги щодо такої маржі змінюються тільки за істотних змін рівня котирувань контракту. У нормальних умовах розмір початкової маржі збільшується або зменшується всього кілька разів протягом року, проте в періоди дуже різких і швидких змін цін розміри маржі можуть уточнюватися щотижня, а іноді й щодня.
  Крім рівня ціни, на маржу впливає цінова нестійкість. Маржа 210% від вартості контракту нормальне явище. У періоди високої нестійкості цін і високого ризику біржа може встановити маржу на верхній межі 10% і навіть вище.
  Встановлюючи рівень

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-316 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>