позиту на свої рахунки з метою гарантування виконання контрактів. Брокерські фірми отримують маржу від своїх клієнтів, що повинні забезпечувати певний рівень депозитів, який, у свою чергу, залежить від мінімального рівня, встановленого товарною біржею, що про чала контракт.
  У ф'ючерсній торгівлі існують два види маржі [6; 21; 22]:
  • початкова маржа депозит, що вноситься при відкритті ф'ючерсної позиції;
  • варіаційна маржа переказ грошових коштів, що забезпечує відповідність вартості забезпечення нової вартості контракту після зміни цін.
  Як початкова, так і варіаційна маржа виникають у взаємовідносинах біржі й учасників ф'ючерсних операцій, а також у взаємовідносинах Клірингової палати і її фірмчленів. Це можна сформулювати в такий спосіб:
  • ф'ючерсна біржа встановлює вимоги щодо мінімального розміру початкової і варіаційної маржі, і ці вимоги члени біржі повинні висувати до своїх клієнтів (залежно від того, є ці клієнти самі членами або нечленами біржі). Цей вид маржі можна умовно назвати маржею біржі;
  • розрахункова (клірингова) палата встановлює вимоги щодо рівня маржі, який клірингові (розрахункові) фірми повинні підтримувати в розрахунковій палаті. Ці цифри звичайно (але не завжди) такі самі або менше за ті, що вимагають від клієнтів члени біржі. Цей вид маржі можна умовно назвати кліринговою маржею.
  Слід зазначити, що член біржі може і не бути членом розрахункової палати. Але якщо він член розрахункової палати, то застосовує вимоги біржі щодо маржі для своїх клієнтів у розрахунках з розрахунковою палатою. Якщо член біржі не є членом розрахункової палати, він повинен бути клієнтом члена розрахункової палати. У цьому випадку він застосовує біржові вимоги до своїх клієнтів, а до нього застосовуються ті ж вимоги,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-316 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>