ру врожаю почнуть зростати і, викупивши контракт за фактичною ціною $1200 за тонну ($1350 заплатить фермеру, з них $150 компенсація від фабриканта), він зможе продати його з прибутком.
  Наприкінці вересня ціни на бавовну справді підвищилися до $1400 за тонну, і спекулянт перепродує цей контракт іншому текстильному фабриканту, одержавши по $50 прибутку з тонни бавовни.
  Увесь цей період фермер був інформований, хто є другою стороною контракту, і в першу неділю жовтня, як і передбачалося контрактом, він повідомляє останньому покупцеві (текстильному фабриканту), що бавовна буде поставлена 15 жовтня.
  Проаналізуємо цей приклад:
  • форвардний контракт дав можливість фермеру перекласти ризик від зниження ціни на бавовну на текстильного фабриканта і гарантував йому ціну $1350 за тонну;
  • форвардний контракт гарантував текстильному фабриканту поставку бавовни по $1350 за тонну, але зниження ціни змусило його продати контракт зі збитком $150 на тонні;
  • місцевий спекулянт перекупив на себе контракт; він одержав прибуток $150 за тонну, коли купив контракт, плюс $50 за тонну від перепродажу контракт)'; разом $200;
  • другий текстильний фабрикант, купивши контракт, забезпечив собі поставку сировини за ціною $1400 за тонну ($1350 він сплатив фермеру, а $50 спекулянту).
  • аналізуючи рахунки кожного власника, ми бачимо, що сума їх доходів і платежів дорівнює нулю:
  фермер одержав $1350 за тонну (+1350);
  перший текстильний фабрикант заплатив по $150 за
  тонну (150);
  спекулянт отримав $200 за тонну (+200);
  другий текстильний фабрикант заплатив $1400 за тонну
  (1400).
  Отже, можна зробити висновок, що на кожній стадії існування форвардний контракт приносив користь власнику, проте його практична корисність була обмежена відсутністю

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-316 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>