сів і державних резервів, а також поставка підприємствами агропромислового комплексу матеріальнотехнічних ресурсів, що закупляються за рахунок коштів державного бюджету, здійснюються лише через товарні біржі за кошти.
  Цією ж постановою зроблено спробу "загнати" в біржовий ринок ресурси зерна, що надходять від товаровиробників у рахунок погашення заборгованості перед Пенсійним фондом, податковою інспекцією та ін.
  Усе це свідчить про застійні процеси в розвитку біржового ринку та намагання адміністративними методами створити ринок спотових контрактів. На наше переконання це помилковий шлях, що і підтверджують результати роботи бірж за останні роки. Ринок наявного товару почне нормально функціонувати з відповідною роллю в ньому бірж лише після здійснення комплексу необхідних ринкових реформ агропромислового комплексу, істотної зміни товарногрошових відносин загалом у державі.
  Що стосується біржового ринку сільськогосподарської продукції, то тут поруч з розробкою та створенням нормативноправової бази необхідно приступити до освоєння та впровадження торгівлі форвардними і ф'ючерсними контрактами, що дасть можливість вивести біржовий ринок на новий рівень і зацікавить усіх учасників ринку. Перші спроби в цьому напрямку вже зроблено. Згаданою постановою Кабінету Міністрів України на Міністерство аграрної політики було покладено функції затвердження правил випуску та обігу товарних деривативів у сфері біржового ринку щодо товарних базових активів.
  Товарний базовий актив це предмет товарного деривативу, який є біржовим товаром і визначається як основні (наприклад, акції підприємств, земля) та оборотні матеріальні (вироблена продукція, валюта) активи з можливими умовами їх поставки. Умови організації біржової торгівлі товарними

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-316 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>