нієї торгової сесії. Відхилення в ціні досягало 30% і більше .
  Особливу тривогу викликала ситуація, пов'язана з реалізацією форвардних контрактів на біржовому ринку. Так, на Українській аграрній біржі 12.06.96 за форвардним контрактом було продано 5 тис. т ячменю фуражного по 13 млн. крб. за одну тонну, що дорівнює $71, що було значно нижче за світову ціну.
  Діяльність багатьох організацій, зареєстрованих як біржі, була несумісна з їх статусом і дискредитувала біржовий рух.
  Ситуація ускладнювалася також через відсутність концепції побудови біржового сільськогосподарського ринку. Окремі спроби з боку відповідних міністерств створити таку концепцію не дали бажаного результату, тому що їхні структури не були пристосовані як у правовому, так і у функціональному плані до виконання цієї роботи.
  Усе це потребувало впровадження комплексу заходів, спрямованих на підвищення ефективності і стабільності роботи біржового ринку сільськогосподарської продукції.
  6.2. Концепція розвитку біржового сільськогосподарського ринку
  У зв'язку з активізацією біржового ринку сільськогосподарської продукції необхідно було чітко визначити напрямки його подальшого розвитку.
  З урахуванням цього в Українській аграрній біржі під керівництвом автора була розроблена концепція організації біржового сільськогосподарського ринку. На наведеній нижче моделі біржовий сільськогосподарський ринок показано як взаємопов'язану систему державних, біржових та інших структур і учасників сільськогосподарського ринку. Основу моделі становлять Міністерство сільського господарства і продовольства, його обласні і районні управління, Українська аграрна біржа, регіональні біржі (аграрні секції), торгові доми (районні, міжрайонні, міські).
  Структура організації передбачає

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-316 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>