ищі, ніж ті, за якими експортувалася продукція за прямими та бартерними контрактами з товаровиробниками.
  Так, середня ціна на ячмінь, що був експортований з України протягом чотирьох місяців 1996 p., становила $91 за тонну, а на біржовому ринку його продавали по $94, ціни на овес становили відповідно $72 і $75.
  За обсягами реалізації на біржовому ринку на першому місці були пшениця продовольча, ячмінь фуражний (рис. 20). Це відповідало структурі виробництва зерна, що склалася на той час в Україні.
  Водночас реалізація продукції в ринкових умовах виявила багато серйозних недоліків і проблем.
  Основні обсяги сільськогосподарської продукції і далі реалізовувалися через систему дрібних посередників, як правило, за знижени
  ми цінами, а купівля матеріальнотехнічних ресурсів здійснювалася за завищеними цінами, і всіх втрат від таких операцій зазнавали товаровиробники. Особливо не дотримувалась паритетність цін при бартерних контрактах, питома вага яких у торгівлі сільськогосподарською продукцією досягала 54%.
  
  Рис. 20. Структура зерна, реалізованого на біржовому ринку України в 1995 р.
  Отже, одним з основних завдань біржового ринку, особливо в умовах цілковитої відсутності нормального ринкового середовища в нашій країні, стало формування реальних прозорих цін на основі співвідношення попиту і пропозиції не тільки на внутрішньому, а й на світовому ринку.
  Недосконалість законодавчих актів стосовно організації і функціонування бірж, повільний приватизаційний процес (визначення конкретного господаря), відсутність інформації про стан внутрішнього і зовнішнього ринку та перспективи їх розвитку призводили до різкого коливання цін на сільськогосподарську продукцію як на різних біржах України, так і на окремо взятій біржі протягом

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-316 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>