лежить в основі цінного паперу, або його вихідна основа (товари, гроші, сукупні активи фірми тощо);
  • форма володіння: цінний папір на подавця або на конкретну особу (юридичну, фізичну);
  • форма випуску: емісійна, тобто випускається окремими серіями, всередині яких усі цінні папери однакові за своїми характеристиками, або неемісійна (індивідуальна);
  • форма власності і вид емітента, тобто хто випускає на ринок цінний папір: держава, корпорації, приватні особи;
  • характер оборотності: вільно обертається на ринку або є обмеження;
  • економічна сутність з погляду, що дає цінний папір її власнику;
  • рівень ризику: високий, низький та ін.;
  • наявність прибутку: виплачується за цінним папером прибуток чи ні;
  • форма вкладення коштів: при купівлі цінного паперу гроші беруться в борг або набувається право власності.
  Цінний папір має певні властивості, основна з яких можливість обміну на гроші найрізноманітнішими способами (погашення, купівляпродаж, повернення емітента, переуступка тощо). Його можна використовувати в розрахунках, як заставу, зберігати протягом кількох років або безстрокове, передавати в спадщину, дарувати тощо.
  Спочатку всі цінні папери випускалися тільки в паперовій формі (звідки і пішла їхня назва папір), але їх ціна відповідала вартості паперових грошей. Вартість цінних паперів визначається або зазначеною на них сумою, або ринковим шляхом. Завдяки розвитку ринкових відносин в останні десятиліття з'явилася нова форма існування цінного паперу безпаперова, або бездокументарна.
  Перехід від паперової форми цінного паперу до безпаперової пов'язаний, поперше, із збільшенням кількості цінних паперів в обігу, насамперед таких відомих їх видів, як акції та облігації (десятки і сотні мільйонів штук).
  Подруге,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-316 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>