С.51.
  57 Справочная книга для заемщиков Київського Земельного банка, составленная на
  оснований устава и постановлений общих собраний акционеров банка. — Киев, 1913. —
  С 7—8.
  >8 Чухась А., Бобер Г. Селянський поземельний банк Російської імперії // Вісник
  49
  НБУ. — 2002. — № 4. — С. 60.
  Банківське право
  
  Період 80—90х рр. XIX ст. характеризується певною стабілізацією банківської системи, прийняттям ряду законодавчих актів, спрямованих на її зміцнення, що сприяло формуванню у населення довіри до банків та інших кредитних установ. Так, 5 квітня 1883 р. міністром фінансів Миколою Бунге був введений у дію Закон «Про зміни та доповнення існуючих правил відносно відкриття нових акціонерних комерційних банків», а з 1884 р. набув чинності закон щодо функціонування, порядку створення та ліквідації банківських установ. На підставі цього закону було визначено структуру банківської системи, яку складали:
  • державні банки (Державний банк, земельні банки (дворянсь
  кий, селянський);
  • приватні банківські установи (акціонерні комерційні банки,
  кредитні спілки);
  • громадські банківські установи (місцеві банки, місцеві лом
  барди)59.
  На початку XX ст. Київ займав помітне місце у кредитнобанківській системі Російської імперії. Тут налічувалося 10 філій великих загальноімперських банків, 10 банківських контор і 5 власне київських банків. Напередодні Першої світової війни київські банки провадили 30 % головних операцій від здійснюваних усіма банками тогочасної України60.
  Таким чином, стрімкий розвиток економіки і нагромадження капіталів у країні наприкінці XIX ст. забезпечували умови розвитку

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-429 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>