|
спец. вищ. навч. І заклад. — Л.: Астролябія, 2002. — СЛО.
26
/О. В. ВАЩЕНКО
Як ми вже з'ясували, банківські правовідносини за своєю правовою природою можуть бути адміністративними, фінансовими, цивільними або господарськими. Враховуючи неоднорідність банківських правовідносин, вони мають як певні спільні ознаки, так і відмінні ознаки.
Так, до спільних ознак банківських правовідносин можна віднести:
1) виникнення їх у сфері банківської діяльності;
2) однією стороною банківських правовідносин завжди є фі
нансовий посередник — центральний банк держави чи інший
банк, або небанківська фінансова установа.
Щодо відмінних ознак фінансових, адміністративних, цивільних чи господарських відносин, необхідно враховувати, що для кожної групи таких правовідносин є характерними ознаки, які притаманні відповідним галузевим правовідносинам. Так, якщо це банківські відносини фінансовоправового характеру, для них характерні такі ознаки, як виникнення у сфері фінансової діяльності Національного банку України, владномайновий характер. На відміну від зазначених відносин, банківські правовідносини цивільноправового характеру характеризуються рівністю сторін (тобто є диспозитивними).
Як і будьякі правовідносини, банківські правовідносини складаються з таких основних елементів, як суб'єкти, об'єкт та зміст банківських правовідносин.
Необхідно зазначити, що визначення кола суб'єктів банківських правовідносин є дискусійним у юридичній науці. Зокрема, досить часто до обов'язкових суб'єктів зазначених правовідносин відносять лише банки. Наприклад, О. О. Качан в залежності від суб'єктного складу виділяє
|