евий інститут.
  Ще одним спірним питанням є місце норм, які регламентують діяльність небанківських фінансових установ, у системі права України. На думку І. Б. Заверухи, предмет банківського права складають суспільні відносини, що виникають з приводу здійснення банківських операцій та надання банківських послуг уповноваженими юридичними особами: банками та фінансовими установами, а також — Національним банком України, як органом, наділеним Конституцією та чинним законодавством виключними функціями в сферах грошового обігу, кредитної політики, а відтак — забезпеченням функціонування і розвитку банківської
  Общая теория права: Учебник для юридических вузов / Дмитриев Д.А., Кузьмин И.Ф., Лазарєв В.В. и др.; Под общ. ред. А.С. Пиголкина. — 2е изд., испр. и доп. — М.: Издво МГТУ им. Н.З.Баумана, 1995. — С. 171.
  Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. / Колодій А.М., Копєйчиков В.В., Лисенков С.Л. та інші / За ред. В. В. Копєйчикова. — Стер. вид. — К.: Юрінком Інтер, 1999. _С. 171.
  м Алексеєв С.С. Структура советского права. — М.: Юрид. лит., 1975. — С. 151.
  Алексеєв С.С. Вказана праця. — С. 132.
  25
  Банківське право
  
  системи35. Із наведеного визначення випливає, що шановний науковець відносить до обов'язкового суб'єкта банківських правовідносин не лише банки, а й інші фінансові установи. Ми поділяємо позицію І. Б. Заверухи щодо неможливості обмеження кола банківських відносин відносинами за участю лише банків, і вважаємо, що суб'єктами зазначених відносин є також і інші фінансові установи при здійсненні ними банківських операцій.
  Підсумовуючи вищевикладене, можна сформулювати:

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-429 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>