|
равових інститутів, як галузеві та міжгалузеві (або змішані), прості та складні (або комплексні), регулятивні, охоронні та установчі (закріплюючі)28. Внутрішньогалузевий інститут, на його думку, складається із норм однієї галузі права, а міжгалузевий — з норм двох та більше галузей. Простий інститут, як він вважає, є невеликим та не містить у собі ніяких інших підрозділів. Складний або комплексний інститут, на думку Н. І. Матузова, є відносно великим, має у своєму складі більш дрібні самостійні утворення, які називає субінститутами. Таким чином, він ототожнює поняття «складний інститут» та «комплексний інститут» (аналогічну позицію займають деякі інші фахівці2 . Крім того, на його думку, необхідно ставити знак рівності між поняттями «міжгалузевий інститут» та «змішаний інститут». В. О. Перевалов, аналізуючи систему права та систему законодавства, виділяє «галузеві та міжгалузеві (комплексні) правові інститути»30, тим самим ототожнюючи поняття «міжгалузевий інститут» та «комплексний інститут».
Д. А. Дмитрієв, І. Ф. Кузьмін, В. В. Лазарєв та інші автори, розглядаючи цей структурний елемент системи права, зазначають, що «звичайно правовий інститут — це порівняно невелика спільність норм, специфіка та автономність якої не виходять за межі однієї галузі права. В той же час окремі так звані змішані інститути можуть містити норми, характерні для різних галузей
Теория государства и права. Курс лекций / Под ред. Н. И. Матузова и А. В. Мальто. — М.: Юристь, 1997. — С. 352.
29 Обшая теория права и государства: Учебник / Под ред. В. В. Лачарева. — 2е изд.. перераб.
|