види безготівкових розрахунків. При цьому під формою мається на увазі готівкова або безготівкова форма, а щодо видів розрахунків зазначено, що вони визначаються законами та прийнятими на їх підставі нормативноправовими актами Національного банку України.
  В Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. №22, не містяться терміни «форма розрахунків» чи «спосіб розрахунків».
  
  У статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» кліринг віднесено до форм забезпечення розрахунків.
  Звертаємо увагу на те, що термін «форма безготівкових розрахунків» вживається у статті 347 Господарського кодексу України. Згідно з цією статтею безготівкові розрахунки можуть здійснюватися у формі платіжних доручень, платіжних вимог, вимогдоручень, векселів, чеків, банківських платіжних карток та інших дебетових і кредитових платіжних інструментів, що застосовуються у міжнародній банківській практиці.
  Таким чином, як бачимо, у законодавстві України не використовується термін «спосіб безготівкових розрахунків», а термін «форма безготівкових розрахунків» вживається тільки у загальному законодавчому акті — Господарському кодексі України, тоді як у актах спеціального банківського законодавства він відсутній.
  Необхідно зазначити, що у законодавстві Російської Федерації використовується термін «форма безготівкових розрахунків». Так, Цивільний кодекс РФ містить статтю 862 «Форми безготівкових розрахунків», у якій визначено, що при здійсненні безготівкових розрахунків

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-429 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>