и як платіжні інструменти платіжні доручення, платіжні вимогидоручення, векселі, чеки, банківські платіжні картки та інші дебетові і кредитові платіжні інструменти, що застосовуються у міжнародній банківській практиці. Тобто, діючий Закон України «Про банки і банківську діяльність» взагалі не містить такі поняття, як «форма розрахунків» та «спосіб розрахунків».
  У статті 7 Закону України «Про Національний банк України» встановлено, що Національний банк України визначає форми платежів, проте не розкрито, що саме розуміється під формою платежу. Відповідно до статті 40 цього Закону Національний банк встановлює правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб в економічному обігу України із застосуванням як паперових, так і електронних документів, а також платіжних інструментів та готівки, координує організацію розрахунків, дає дозволи на здійснення клірингових операцій та розрахунків. Тобто, як ми бачимо, вживається термін «форма розрахунків», проте визначення його знову ж таки не надається.
  Слід зазначити, що перелік форм розрахунків, які застосовуються при проведенні переказу, містився у статті 4 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні». Так, у пункті 4.1 вказаної статті було встановлено, що при проведенні переказу ініціатори можуть застосовувати акредитивну, вексельну, інкасову форми розрахунків, а також форму розрахунків за гарантійним зобов'язанням, за чеками з використанням документів на переказ. Проте Законом України від 06.10.2004 р. №2056IV статтю 4 вказаного Закону викладено у новій редакції, згідно з якою розрізняють форми

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-429 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>