здійснення грошових платежів між соціалістичними організаціями за допомогою правил та прийомів документообігу» 127.
  Банківська енциклопедія / Під ред. А. М. Мороза. — К.: Ельтон, 1993. — С. 281—282.
  124 Либерман Ф. X. Вказана праця. — С. 42—45.
  125 Кузьмин В. Ф. Правовое регулирование безналичньїх расчетов в народном хозяй
  стве: Лекция для слушателей факультета повьішения квалификации. — М.: ВЗФЗИ.
  1977. — С. 22.
  126 КуникЯ. А. Вказана праця. — С. 211.
  Кузьмин В.Ф. Кредитньїе и расчетньїе правоотношєния в промьшіленности. —
  С. 141.
  
  Вищевикладену позицію підтримує і Л. К. Воронова, яка визначає форму розрахунків як «правову форму здійснення розрахунків» 2 .
  Із зазначеною точкою зору погоджується і О. П. Подцерковний Формулюючи своє визначення форм розрахунків, він говорить, що вони є «сукупністю індивідуально визначених для кожної з них правових норм, які закріплюють правила здійснення грошових платежів між учасниками майнових зобов'язань шляхом встановлених державою юридично значущих дій, форм документації та правил документообігу в сфері відповідних способів розрахунків, детермінованих вихідними майновими відносинами»1 9. При цьому під способом розрахунків він розуміє «комплексну конструкцію, яка представляє собою одноманітний формалізований порядок доступу до використання форм розрахунків в залежності від застосовуваного набору засобів платежу, що відповідають правилам різноманітних платіжних документів»130. Таким чином, О. П. Подцерковний, на відміну від позиції О. С. Компанеєць та Є. Г. Полонського, вважає, що спосіб розрахунків є більш широким поняттям, ніж форма

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-429 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>