ітературі та у законодавстві України немає єдиного підходу до визначення понять «форма безготівкових розрахунків» та «спосіб безготівкових розрахунків».
  Стосовно способів платежу, то в науковій літературі виділяються такі, як: платіж в повній сумі, зазначеній в розрахунковому документі (глобальний платіж); платіж в сумі сальдо взаємних вимог платників та одержувачів; плановий платіж, тобто перерахування коштів з рахунку платника на рахунок одержувача, виходячи з планового розміру вартості товарів, що поставляються, або наданих послуг; гарантований платіж з попереднім депонуванням коштів на окремому рахунку в банку за місцем знаходження платника з подальшим їх списанням з рахунку після зарахування коштів; гарантований платіж без створення спеціального депозиту в банку за місцем знаходження платника з подальшим списанням коштів з розрахункового або поточного рахунку платника після їх зарахування на рахунок одержувача; перерахування грошових коштів із різноманітних рахунків платника за його дорученнями на рахунки платника та постачальника115.
  181
  115 Деньги и кредит в социалистичсском обществе: Учебник / Под ред. О.И. Лаврушина. — 2е изд., перераб. и доп. — М.: Финансьі и статистика, 1990. — С. 74—75; Воронова Л. К. Вказана праця. — С. 146.
  Банківське право
  
  Існує точка зору, відповідно до якої кліринг (залік однорідних зустрічних вимог) являє собою форму безготівкових розрахунків. Наприклад, в Енциклопедичному словнику Гамблера клірингові розрахунки визначаються як «форма розрахунків, що здійснюються на основі спеціальної угоди про гарантований залік (сальдування) взаємних дебетових

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-429 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>