|
ий 3. Г. Вказана праця. — С. 199.
176'
Ю. В. ВАЩЕНКО
Банківське право
'177
облігації підприємств, казначейські зобов'язання республіки, ощадні сертифікати, інвестиційні сертифікати, приватизаційні папери, векселі. Таким чином, згідно з цим законом розрахунки можуть бути грошовими та не грошовими (зокрема цінними паперами). Найбільш чітко можливість здійснення розрахунків у негрошовій формі визначена в податковому законодавстві України. Відповідно до п. 1.19 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під бартером (товарним обміном) слід розуміти господарську операцію, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будьякій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будьякі види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).
Неоднозначність застосування терміна «розрахунки» в законодавстві України зумовлена, зокрема, тим, що і в сучасній юридичній науці визначення розрахунків досить часто обмежується виключно грошовою сферою.
Зокрема, О. П. Подцерковний, визначаючи термін «розрахунки», звертається до етимології цього поняття. Аналізуючи визначення слова «розрахунок» у тлумачному словнику С. І. Ожегова, він приходить до висновку, що «це поняття визначається через поняття «платити», або «здійснювати платіж» як повернення грошей в якості відшкодування чогонебудь або надання послуги за послугу»106. Тобто, виходячи з висновку вченого, у вищезазначеному словнику терміни «розрахунки» та «платіж» є тотожними, а отже,
|