ня терміну «розрахунки». Зокрема, досить поширеною є точка зору, відповідно до якої під розрахунками слід розуміти виключно грошові відносини. Так, автори «Фінансовокредитного словника» визначають «розрахунки у народному господарстві СРСР» як «грошові відносини між соціалістичними підприємствами і організаціями, між ними та населенням з приводу реалізації продукції, товарів, виконаних робіт та наданих послуг, оплати праці, виплати інших доходів населенню, розподілу](та перерозподілу національного доходу, повернення кредитів» . В іншому довідковому виданні під розрахунками
  Финансовокредитньш словарь / Под ред. В.Ф. Гарбузова. В 3х т. — М.: Финансьі и статистика, 1984. — С.38.
  
  розуміється «система економічних відносин в соціалістичних країнах між державою, підприємствами, організаціями, установами та населенням в процесі реалізації товарів і послуг, оплати праці, а також при розподілі та перерозподілі національного доходу через бюджет і в процесі банківського кредитування... В СРСР вони мають дві форми: готівкову та безготівкову» . Тобто, і в цьому виданні розрахунки визначаються виключно як грошові відносини.
  Поряд з вищенаведеною точкою зору в юридичній та в економічній літературі термін «розрахунки» використовується у стійкому словосполученні «грошові розрахунки» . Отже, фахівці, застосовуючи це поняття у такому контексті, визнають, що існують і негрошові форми розрахунків. Зокрема, О. С. Компанеєць та Е. Г. Полонський визначають в своїй науковій праці, що «безготівкові розрахунки не є синонімом безгрошових розрахунків»105.
  Застосування у радянський період як в науці, так і на

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-429 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>