тів того чи іншого клієнта банку, операції, рахунки та вклади (депозити) своїх клієнтів і кореспондентів. У широкому розумінні це різновид службової таємниці, тобто конфіденційна інформація щодо клієнта, яка стала відома службовцю банку97.
  Положення, присвячені основним засадам банківської таємниці, містяться як у загальному, так і у спеціальному банківському законодавстві.
  Згідно зі статтею 1076 Цивільного кодексу України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта.
  Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим
  Карманов Є. Банківська таємниця як об'єкт цивільноправового регулювання //
  України. — 2001. — № 12. — С. 113.
  Орлюк О. П. Банківське право: Навч. посібник. — К.: Юрінком Інтер, 2004. —
  144"
  /О. 8. ВАЩЕНКО
  
  особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.
  У разі розголошення банком відомостей, що становлять банківську таємницю, клієнт має право вимагати від банку відшкодування завданих збитків та моральної шкоди.
  Основні правові засади банківської таємниці закріплені у главі 10 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
  Відповідно до статті 60 цього Закону є інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним, чи третім особам при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-429 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>