зпечення сталого та надійного функціонування банківського сектора. У вузькому розумінні банківське регулювання — це діяльність уповноважених органів, яка полягає у виданні правових актів у сфері банківської діяльності.
  § 2. Методи банківського регулювання
  Відповідно до статті 61 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк здійснює державне регулювання діяльності банків у формах, визначених Законом
  Банківське право України: Навч. посібник. / Кол. авт.: Жуков А. М., Іоффе А. Ю., Кротюк В. Л., Пасічник В. В., Селиванов А. О. та ін. / За заг. ред. А. О. Селіванова. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2000. — 384 с.
  95
  Банківське право
  
  України «Про банки і банківську діяльність», як безпосередньо, так і через створений ним орган банківського нагляду.
  Правові акти в сфері банківської діяльності прийнято поділяти на акти так званого пруденційного (або інакше «розумного») регулювання та акти економічного регулювання. До пруденційного регулювання відносять видання правових актів, метою яких є мінімізація можливих ризиків банків і забезпечення стійкості та здоров'я як окремої банківської установи, так і системи у цілому8'.
  До економічного регулювання відносять регулювання, спрямоване на досягнення економічних цілей (сюди можна віднести, наприклад, норми обов'язкових резервів). Так, відповідно до статті 58 Закону України «Про Національний банк України» з метою захисту інтересів вкладників та кредиторів і забезпечення фінансової надійності банків Національний банк відповідно до визначеного ним порядку встановлює для них обов'язкові економічні нормативи. Ці нормативи

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-429 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>