підприємство, інше, ніж кредитна установа, основна діяльність якого полягає у придбанні активів або у здійсненні одного або декількох видів діяльності, визначених у пунктах 2—12 Додатку 1 (зокрема, кредитування, фінансовий лізинг, послуги з переказу грошей, надання гарантій).
  В Україні законодавче визначення поняття «банк» міститься у статті 1 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р. № 2121ІП. Відповідно до цієї статті банк — це юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції:
  ¦ залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних
  осіб;
  ¦ розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних
  умовах та на власний ризик;
  ¦ відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юри
  дичних осіб.
  Саме ці три групи операцій і складають зміст банківської діяльності. Окремо вказані операції можуть здійснювати інші фінансовокредитні установи, у сукупності — лише банки. Таким чином, чинне банківське законодавство України у частині визна
  
  
  
  10
  
  Ю. В. ВАЩЕНКО
  
  Банківське право
  
  11
  
  чення поняття «банк» ґрунтується на класичному підході континентальної системи права.
  Підтримуючи в цілому вищезазначену класичну позицію щодо визначення «банк», вітчизняні вчені — юристи та економісти — висловлюють свої міркування з цього питання.
  Зокрема, класик банківського права, провідний радянський вчений М. М. Агарков у своєму підручнику «Основьі банкового права» виділяє три функції банків:
  1) зібрання чужих коштів;
  2) надання кредиту;
  3) сприяння платіжному обороту7.
  При

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-429 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>