на рік) певні відсотки по акціях, не повер
  таючи їм сплачені за акції кошти (майно). Однак у
  привілейованих акцій є і негативний бік, що може
  значно обтяжити товариство, а, отже, і несприятливо
  відбитися на його фінансовому стані, що не
  відповідає інтересам як самого товариства, так і
  власників простих акцій. Це стосується обов'язку
  товариства сплачувати обумовлені відсотки по таких
  акціях за будьяких обставин, у тому числі й у разі
  відсутності необхідного для цього прибутку. В останньому
  випадку обов'язки АТ перед власниками привілейованих
  акцій задовольняються за рахунок резервного (страхового)
  фонду (ч. 6 ст. 4 Закону "Про цінні папери і фондову
  біржу"). Коштів такого фонду може не вистачити для цього,
  тоді доведеться розплачуватися з власниками привілейова
  них акцій за рахунок іншого майна товариства. Аби подіб
  ний перебіг справ в АТ фатально не відбився на його май
  новій базі, законодавець обмежує розмір частки
  статутного фонду, в межах якої можуть бути випущені
  привілейовані акції. За українським законодавством ця
  частка не може бути більшою за 10% статутного фонду АТ.

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-440 * збірник літератури №10 * >>>далее>>>