о власності на будь-яке майно, придбане
  громадянином однієї країни, буде автоматично визнаватися на території інших
  держав, у тому числі за умови вивезення цього майна за кордон. Не так
  йде справа з правами автора. У тому випадку, якщо країна не бере участі в угодах,
  присвячених міжнародної охорони авторських прав, цілком можливо перевидання
  творів за кордоном без угоди авторів і навіть без виплати авторської
  винагороди, що суттєво порушує як інтереси авторів, так і видавців,
  виробників фонограм, виробників кінофільмів і т.д.
   Розходження в національних законах, присвячених охороні авторських прав, також
  можуть створювати серйозні перешкоди для визнання та ефективного захисту прав
  і законних інтересів авторів та інших правовласників. Таким чином, єдиний
  спосіб забезпечення захисту авторських прав - прийняття міжнародних договорів,
  усувають територіальний характер дії авторських прав та уніфікує
  найбільш істотні положення національних законів.
   На яких же принципах побудована міжнародна охорона прав автора? На
  наш погляд, можна виділити наступні основні положення, загальні для всієї системи
  міжнародної охорони авторських прав, включені в національне законодавство
  більшості держав:
   1) принцип громадянства автора;
   2) територіальний принцип надання охорони;
   3) принцип національного режиму (в літературі також іменується принципом
  асиміляції);
  

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-18 * збірник літератури №1 * >>>далее>>>