від кількісних та якісних змін в умовах існування суспільства. Тому для налагодження ефективної боротьби із злочинністю необхідно криміногенним факторам протиставити антикриміногенні, тобто зі знаком "плюс", для прогресивного розвитку всіх сторін суспільного життя.
   Доречно зазначити, що роль правоохоронних органів у цьому процесі далеко не головна, ось чому питати тільки з них про стан злочинності в країні, принаймні, некоректно, а по суті - безглуздо. Це лише вожді комуністичної партії додумувалися ставити перед правоохоронними органами Радянського Союзу завдання покінчити зі злочинністю до якоїсь конкретної дати. Така утопічна ідея випливала з тодішньої радянської кримінології, яка стверджувала, що при соціалізмі немає причин злочинності, а її "безпричинне" існування пояснювала "пережитками капіталізму" у свідомості людей, що явно суперечило самій же марксистській теорії, згідно з якою суспільне буття визначає суспільну свідомість і остання не може бути нічим іншим, як його відображенням.
  
   § 3. Умови, що сприяють існуванню злочинності
  
   Умови, що сприяють злочинності, - це ті факти реальної дійсності, які безпосередньо злочинність не викликають, але їх наявність сприяє її існуванню. Здебільшого це недоліки у функціонуванні господарського та державного механізму, охороні правопорядку, державного чи приватного майна, обліку матеріальних цінностей тощо. Це можуть бути і упущення в діяльності державної адміністрації, правоохоронних та контролюючих органів, судів, прогалини у законодавстві. Вони об'єктивно сприяють існуванню злочинності, хоч прямо її не породжують.
   У принципі виявлення і усунення умов злочинності - операція більш легка, ніж аналогічні дії стосовно причин злочинності. Така діяльність вимагає менших затрат, але здатна дати вагомі позитивні результати. Проте й умови злочинності

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>