|
, то чому не дозволено нам.
Ідеологічні чинники злочинності значною мірою є похідними від тих проблем, які ми розглянули вище, але в свою чергу вони впливають на економічну, соціальну і політичну ситуацію і належать до духовної сфери життя суспільства.
Держава має не лише декларувати, а й виховувати духовність народу, що включає в себе отримання повноцінної освіти та професії, прищеплення загальної культури, моральних цінностей, вироблених людством, тобто всього того, що робить особу громадянином, активним учасником соціальних процесів. На рівень духовності суспільства впливають усі його протиріччя і проблеми.
І, врешті-решт, саме від культури, духовності людини залежить, буде її діяльність суспільне корисною чи злочинною. Важливу роль у цьому відіграє і правова культура громадян. Демонстрування неповаги до закону, прав людини з боку окремих чиновників, непродуманість деяких законів загострює у населення неповагу до правових норм і до влади, породжує, особливо у молоді, цинізм і аморальність. Характерним прикладом може бути ставлення до виконання вимог податкового законодавства.
Треба мати на увазі й те, що в умовах переходу до ринкової економіки держава не фінансує (або фінансує дуже обмежено) культурну сферу життя. Тому низькопробні твори мистецтва - кінофільми, естрада, книги, часописи - захопили ринок. Так званий шоу-бізнес теж значною мірою криміналізований, адже справжнього мистецтва там нема або воно відходить на другий план перед усілякими "технологіями розкрутки"
поп-дів, "крутих" рок-ансамблів, на виступах яких часто розповсюджуються наркотичні засоби і психотропні речовини.
Індустрія відпочинку, додержуючись гасла "продається все, що купується", пропонує далеко не культурні розваги, все це не сприяє підвищенню духовності суспільства, а, навпаки, призводить до спустошеності,
|