90 р. - 370 тис. злочинів, 1995 р. - 640 тис.). Пояснити біологічними факторами цей феномен аж ніяк не можна.
   Питанню про соціальні і біологічні фактори злочинності була присвячена конференція Американської асоціації наукового прогресу (Бостон, 1993). Висновок її учасників: теза про те, що "злочинцями народжуються, а не стають" - насмішка над наукою. Вчені надали перевагу соціальним чинникам над біологічними у детермінації злочинності. Расових передумов злочинності також не існує.
   Детермінанти злочинності залежно від їх рівня дії поділяються на: 1) чинники злочинності в цілому; 2) чинники окремих видів злочинності; 3) чинники конкретних злочинів.
  
   § 2. Загальні чинники злочинності в Україні
  
   Загальні чинники злочинності криються у суспільних протиріччях, які існують як "по вертикалі", так і "по горизонталі". Від початку свого існування й до сьогодні людству властива злочинність як соціальний феномен, обумовлений об'єктивною реальністю, тому є справедливим вислів: кожне суспільство має таку злочинність і злочинців, на яких воно заслуговує. І якщо відійти від нормативного розуміння злочинності (наявність держави і права як інститутів, що визначають, які діяння є злочинами, а які ні), то можна сказати, що так звана "вічна злочинність", тобто посягання на власність і людину, існувала ще при первіснообщинному ладі і згідно із звичаями каралися стратою або вигнанням з племені, що було рівнозначно смерті. Ці "вічні" посягання складають ядро і сучасної злочинності, не зважаючи на зміни суспільно-економічних формацій.
   Отже, можна погодитися з думкою, що злочинність вічна. Більше того, з інтенсифікацією розвитку суспільства злочинність стає все більш глобальним і всеохоплюючим явищем, яке дедалі сильніше "конкурує" з легальним бізнесом, переплітається з ним, набуває реальної влади. Нині її можна

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>