насильницьку, корисливо-насильницьку та корисливу. Певний інтерес становить структура злочинності за об'єктом злочинних посягань і психічним ставленням винуватця до вчиненого (умисні й необережні), за ознаками особи злочинця (чоловіча, жіноча, неповнолітніх, дорослих, первинна, рецидивна). Виділяють також злочинність одинаків і групову, майнову і немайнову, в сфері сімейно-побутових відносин, галузях народного господарства (будівництво, торгівля, банківська діяльність, транспорт), організовану, професійну тощо.
   Крім рівня, динаміки І структури злочинності, у кримінології Існує поняття географія злочинності, під якою розуміється її поширення у різних регіонах держави. Географія злочинності визначається за допомогою таких показників, як питома вага злочинності регіону в загальній кількості злочинів, вчинених у країні, а також за регіональними коефіцієнтами злочинності.
   Практика показує, що географічна нерівномірність у рівні, динаміці і структурі злочинності пояснюється:
   1) соціально-економічними умовами того чи Іншого регіону;
   2) національним складом і структурою населення;
   3) рівнем соціального контролю за поведінкою людей;
   4) рівнем культурно-виховної роботи та організації дозвілля населення;
   5) станом боротьби із злочинністю.
   Виявлення і врахування територіальної різниці у злочинності - ключ до ефективних заходів запобігання злочинам. У цьому випадку стають більш видимими і конкретні чинники злочинів, що має не лише пізнавальне значення, а й є основою для організації профілактичної діяльності.
   Останнім часом дедалі частіше висловлюється думка про те, що поряд із традиційними показниками потрібно використовувати показник обсягу заподіяної шкоди, включаючи витрати держави на боротьбу із злочинністю. На жаль, методика виміру реальної "ціни злочинності" поки що розроблена недостатньо.

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>