м вони контактують. Чим стійкіше такі зв'язки, тим більша ймовірність того, що особа стане злочинцем.
   Теорія відчуження - вчення, за яким злочини є результатом відходу особи від нормального життя в суспільстві.
   Теорія множинності факторів злочинності - полягає в тому, що визнає причиною злочинів не якесь одне явище, а цілу низку факторів: кліматичних, економічних, соціальних, психологічних, культурологічних тощо.
   Теорія конституціональної схильності - вказує на зв'язок між будовою тіла та психологічними рисами особи, тому антисоціальна поведінка людини виводиться з певного типу її фізичної конституцією.
   Теорія науково-технічного прогресу - вважає індустріалізацію, урбанізацію, міграцію, автомобілізацію, криміногенними явищами, які детермінують злочинність.
   Теорія соціального інтеракціонізму - вчення, за яким девіантну поведінку визначає група, що диктує норми такої поведінки. Прихильники цієї теорії сформулювали два висновки: по-перше, кожне суспільство само визначає поведінку, яка кваліфікується як девіантна; по-друге, реакція з боку суспільства, навіть при великому поширенні девіантності, може бути спрямована не на всі, а лише на окремі види такої поведінки.
   Теорія аномії - пояснює злочинність дезорганізованістю суспільства, що породжує руйнацію системи соціальних норм як регуляторів поведінки. Заснована французьким соціологом Е. Дюркгеймом.
   Теорія близнюків - один із біологічних підходів у кримінології, який пов'язує злочинну поведінку з генетичними факторами і доводить однакову спадкову схильність до злочинів у ідентичних (однояйцевих) близнюків.
   Теорія небезпечного стану - вбачає у деяких осіб внутрішню готовність до вчинення злочинів. Прихильники цієї теорії вважають, що небезпечний стан - явище не юридичне, а медичне, яке треба лікувати клінічними методами.
   Теорія соціальної

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>