ання бездомності і маргіналізації населення. Але це не єдині чинники. Рівень проституції, яка (як і злочинність), є постійним супутником суспільства, передусім залежить від його морального стану, який сьогодні навряд чи можна визнати задовільним. Очевидні прорахунки в морально-етичному вихованні молоді, стрімке падіння авторитету сім'ї і школи. Повсюдно панує атмосфера вседозволеності, нав'язування еталонів контркультури, основними "цінностями" якої є насильство, тотальний секс і розбещеність, а головними героями - убивці, повії, гангстери, статеві збоченці.
   Все це призводить до спотворення уявлень про місце жінки у суспільстві, таких понять, як честь і гідність. Свою частку в таку пропаганду вносять деякі засоби масової інформації, які "ненав'язливо" роз'яснюють, що проституція у всіх її проявах є одним із видів соціальне допустимої поведінки. Звичайно, стимулює проституцію і різке розшарування суспільства, поява скоробагатьків, здатних витрачати на повій великі гроші, • а також пасивність правоохоронних органів у боротьбі з цим негативним явищем.
   Говорячи про засоби попередження проституції, не можна не зазначити, що вони лежать у площині профілактики всіх інших видів правопорушень. Ця профілактика буде ефективною лише тоді, коли проблеми сім'ї, жінки, дитини стануть головними у державі і суспільстві. Потрібні сучасні програми допомоги сім'ї, материнству, дитинству, відповідна законодавча база. Свого часу були прийняті важливі закони "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", "Про освіту", "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні". Реалізація цих законів сприятиме розв'язанню нагальних проблем, але корінним змінам на краще заважає кризова соціально-економічна ситуація в Україні.
   Тим не менше, в основі профілактики проституції повинні лежати саме загальносоціальні

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>