уванню злочинності і навпаки. Тобто одне обумовлює і взаємодіє з іншим. Негативні явища ніби обрамовують злочинність, тому їх ще називають "фоновими". До них належать: наркоманія, токсикоманія, алкоголізм, проституція і ведення паразитичного способу життя (ухилення від соціальне корисної діяльності, бродяжництво, жебрацтво).
   Зазначимо, що за окремі з цих видів антисоціальної поведінки встановлена адміністративна відповідальність, а за систематичне зайняття проституцією - кримінальна. В їх основі лежить аморальність, бажання жити всупереч інтересам суспільства. Деяка частина названих проявів може мати місце внаслідок несприятливого збігу обставин: жебрацтво як безвихідна ситуація; наркоманія як наслідок ін'єкцій під час тяжкої хвороби; зараження венеричною хворобою через донорську кров тощо. Але ці винятки не змінюють загальної криміногенної ролі "фонових" явищ, яка виявляється у такому:
   1) ведення паразитичного способу життя вимагає певних коштів, які найлегше здобути злочинним шляхом;
   2) стан наркотичного чи алкогольного сп'яніння послаблює самоконтроль особи, що полегшує вчинення злочину;
   3) аморальність призводить до підвищеного ризику стати жертвою злочину, тобто до високого рівня віктимності;
   4) самі по собі злочинними є незаконні операції з наркотиками, фальшування спиртних напоїв, утримання притонів для вживання наркотиків чи розпусти, звідництво й інші форми антисоціальної поведінки.
   Таким чином, "фонові" явища можна визначити як сукупність аморальних проявів, що суперечать загальноприйнятим нормам поведінки і органічно взаємопов'язані зі злочинністю, оскільки детермінують одне одного і тягнуть за собою соціальну деградацію особи (а зрештою - і всього суспільства).
   Зупинимось докладніше на кримінологічних проблемах наркоманії і проституції.
  
   § 2. Кримінологічна характеристика

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>