позбавленням волі (як це робиться в цивілізованих країнах), зменшить об'єктивну залежність ув'язнених від злочинного середовища, а, отже, і рівень злочинності.
   5. Назріла потреба ефективнішого використання таких інститутів, як переведення засуджених у колонію-поселення і умовно-дострокове звільнення.
   Щодо індивідуальної профілактики:
   1. Потрібно використовувати не лише внутрішні можливості виправних установ, а й зовнішні (батьків, рідних, соціальне корисні зв'язки засудженого, громадськість, благодійні фонди тощо).
   2. Індивідуальне попередження злочинів має ґрунтуватися не тільки і не стільки на правових заходах, скільки на загальноосвітніх методах (досягненнях різних галузей науки, особливо психології, соціології, психіатрії) та загальнолюдських цінностях культури.
   3. Сам процес профілактики повинен бути безперервним, цілеспрямованим і динамічним.
   4. Метою індивідуального запобігання злочинам засуджених має стати зміна мотиваційної сфери, як основи корекції їх свідомості та поведінки.
   5. Індивідуальна профілактика злочинів - не самоціль у діяльності виправних установ, а лише необхідний засіб ресоціалізації ув'язненого. При її здійсненні треба дотримуватись положень Конституції України, міжнародно-правових документів з гуманітарних питань та норм національного законодавства, які визначають і гарантують права засуджених.
   Глава 24. Кримінологічні проблеми наркоманії та проституції
  
   § 1. Поняття "фонових" явищ
   § 2. Кримінологічна характеристика наркоманії
   § 3. Боротьба з наркоманією і наркобізнесом
   § 4. Кримінологічна характеристика проституції та її профілактика
  
   § 1. Поняття "фонових" явищ
  
   З'ясування суті злочинності та її детермінантів буде неповним без урахування інших негативних суспільних явищ, що тісно пов'язані з нею. Ці явища досить різноманітні, але всі вони сприяють

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>