принцип невідворотності покарання, заохочує вчиняти все нові і більш тяжкі злочини, породжує у засуджених недовіру до працівників виправних установ. Тому боротьба з латентною злочинністю має неабияке значення. Зокрема, потрібно співставляти кримінальну статистику з даними про адміністративні і дисциплінарні правопорушення серед засуджених. Якщо, наприклад, число кримінальне караних тілесних ушкоджень зменшується, а дисциплінарних і адміністративних порушень, пов'язаних з побиттям засуджених, зростає, то є всі підстави вважати, що має місце збільшення латентної злочинності цього виду. Ефективним засобом виявлення латентної злочинності у виправних установах є аналіз скарг, заяв і повідомлень про різні проступки як
   з боку засуджених, так і адміністрації, прийом з особистих питань засуджених службовими особами виправних установ, прокуратури тощо.
   Треба мати на увазі, що пенітенціарна злочинність тісно пов'язана з іншими негативними явищами - алкоголізмом, наркоманією, незаконним обігом холодної зброї, суїцидом. Тому підхід до боротьби з нею має бути комплексним, охоплювати всі ці явища. Це ж саме стосується кримінологічних досліджень у даній сфері.
  
   § 2. Детермінанти пенітенціарної злочинності
  
   Злочинність серед засуджених є частиною загальної злочинності. Тому вона детермінується як загальними, так і специфічними кримінологічними факторами, які криються в умовах виконання кримінальних покарань. Злочини тут виступають результатом складної взаємодії антисоціальних властивостей особи засуджених та середовища, в якому вони знаходяться. Але вирішальну роль відіграють особистісні чинники, насамперед, мотивація злочинної поведінки. Це в основному бажання підтримати престиж серед засуджених, що переходить у насильницьку або корисливо-насильницьку мотивацію. Крім того, часто зустрічається прагнення

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>