нічого не трапиться; думали, що інші учасники руху уступлять їм дорогу, зреагують на сигнал, самі встигнуть ужити заходів безпеки тощо). Ці мотиви можна пов'язати з проявом зневаги до безпеки інших осіб, перекладанням, власне кажучи, на них турботи про власне "життя і здоров'я, а також певною мірою і з розрахунком на власну невразливість. Підтвердженням сказаному можуть служити, зокрема, дані про те, що 3/5 обстежених осіб, які вчинили необережні злочини деяких видів, пов'язаних з професійною діяльністю, раніше вже допускали схожі порушення правил безпеки. Характерним є те, що в значній частині випадків необережні злочини вчиняються у стані сп'яніння, наприклад понад третини необережних убивств. У ДТП з вини водіїв у нетверезому стані гине майже п'ята частина від усіх загиблих у дорожньо-транспортних пригодах.
   Треба мати на увазі, що недоліки і деформація морально-психологічних характеристик особи необережних злочинців відбуваються в умовах регресу морального стану суспільства. Чим глибше суспільство вражене аморалізмом, тим вище в ньому злочинність, і навпаки. Зростання необережної злочинності в цих умовах стає закономірним.
  
   § 4. Основні напрями запобігання необережним злочинам
  
   Попередження названих злочинів має низку особливостей, визначених специфікою детермінантів, що їх обумовлюють. До цих особливостей належать такі моменти:
   - при профілактиці необережних злочинів не застосовуються деякі форми і методи, характерні для запобігання умисним злочинам - виявлення осіб, які готуються до злочину, припинення розпочатих злочинів, встановлення співучасників тощо (відсутні підготовка, замах, співучасть);
   - заходи попередження необережних злочинів дуже схожі і часто співпадають із заходами захисту від випадкового заподіяння шкоди. Вони зорієнтовані не на можливих злочинців, а на недопущення

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>