льно-психологічними дефектами порівняно з умисними злочинцями, а це ускладнює профілактичну роботу з такими особами;
   3) серед суб'єктивних чинників, що зумовлюють необережні злочини, значну кількість становлять такі, які можна визначити як детермінанти необережної поведінки взагалі, а саме: неуважність, недалекоглядність, безтурботність, легковажно-безвідповідальне ставлення до інтересів інших осіб, бажання виконати завдання "будь-якою ціною", протиставлення відомчих інтересів державним, ігнорування правил безпеки під виглядом "інтересів виробництва" тощо.
   Криміногенні ситуації вчинення необережних злочинів породжуються певними обставинами як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру. До них належать:
   - обмеженість матеріальних ресурсів суспільства, що перешкоджає виконанню всіх необхідних заходів щодо ліквідації небезпечних властивостей ситуацій, знарядь і засобів (будівництво якісних шляхів сполучення, запровадження автоматизованих систем безпеки на виробництві тощо);
   - недостатній рівень наукових знань у галузі безпечного використання техніки;
   - неповнота і недосконалість норм, що регулюють безпеку виробництва;
   - використання несправних технічних засобів суб'єктами господарювання, відсутність відповідної ремонтної бази;
   - недостатній контроль за правильністю використання техніки, засобів сигналізації тощо;
   - спотворене уявлення про допустимість порушень норм і правил техніки безпеки.
   Наведений перелік детермінантів не є, звичайно, вичерпним і може бути доповнений та конкретизований стосовно різних видів необережних злочинів. Так, головним чинником автотранспортних злочинів є грубі порушення правил безпеки дорожнього руху, а саме: перевищення швидкості; керування транспортним засобом у нетверезому стані; виїзд на смугу зустрічного руху; керування несправним транспортом; перехід

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>