яжких злочинів проти особи, бандитизму, розбоїв, пов'язаних із застосуванням зброї. Суб'єктами зазначених злочинів усе частіше стають неповнолітні. Насильницька злочинність зрощується з корисливою. Частка останньої в загальній масі злочинів становить більше половини. З'явилися нові види економічної злочинності, зокрема комп'ютерна, зростає організована злочинність, тісно пов'язана з корупцією та зарубіжними кримінальними структурами.
   Таким чином, саме життя висунуло перед сучасною українською кримінологією низку складних завдань, що не могло не позначитися на предметі, тематиці й методиці наукових досліджень. Реорганізується сама система кримінологічних закладів, що дісталися у спадок від радянських часів, створюються нові дослідницькі центри. Вже на початку 90-х років почали функціонувати спеціалізовані науково-дослідні установи. При Академії правових наук України в 1995 р. створено Науково-дослідний інститут вивчення злочинності. Один з трьох його відділів проводить власне кримінологічні дослідження. В Інституті держави і права НАН України роботу в цьому напрямі продовжує відділ кримінально-правових і кримінологічних проблем. Кримінологічна проблематика також сконцентрована у Науково-дослідному інституті проблем боротьби зі злочинністю Національної академії внутрішніх справ України та Університеті внутрішніх справ МВС України. Крім того, на відповідних кафедрах юридичних вузів країни працюють групи науковців, планові дослідження яких теж мають кримінологічне спрямування.
   У 1971 р. на базі Київської вищої школи МВС СРСР була створена науково-дослідна лабораторія Всесоюзного науково-дослідного інституту МВС СРСР, яку очолив професор П. П. Михайленко, а згодом - відомий кримінолог професор А. П. Закалюк. За цей період лабораторія зазнала багато реорганізацій, у 1997 р. на базі цієї установи

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>